богема

Значення в інших словниках

1. богема — боге́ма 1 іменник жіночого роду люди, переважно з представників творчої інтелігенції, що ведуть безладний спосіб життя збірн. боге́ма 2 іменник жіночого роду безладний спосіб життя, ́циганщина́ Орфографічний словник української мови
2. богема — -и, ж. 1》 збірн. Середовище творчих людей, перев. акторів, музикантів, художників, що живуть легковажно, безладно. 2》 перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богема — БОГЕ́МА, и, ж. 1. збірн. Про творчу інтелігенцію, яка не має постійного джерела матеріального забезпечення і веде легковажний, часто невпорядкований спосіб життя. В п'єсі “Житейське море” опукло .. Словник української мови у 20 томах
4. богема — боге́ма (франц. boheme, букв. – циганщина) середовище буржуазного суспільства переважно з акторів, музикантів, художників, поетів, що ведуть безладний спосіб життя. Словник іншомовних слів Мельничука
5. богема — Боге́ма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. богема — БОГЕ́МА, и, ж. 1. збірн. У буржуазних країнах — матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно. В п’єсі "Житейське море" опукло.. Словник української мови в 11 томах