босяк

Батяра, безхатько, безштанько, волоцюга, вулипіник, голодранець, голота, голяк, гультипака, драб, дрантогуз, дріпіо, жлоб, злодій, кацап, кацапюра, лодир, пияк, халамидник, піарпак, див. бродяга, обірванець, бідняк

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

босяк — бося́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
босяк — -а, ч. Представник декласованих шарів населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
босяк — БОСЯ́К, а́, ч., розм. 1. Зубожіла, соціально й морально занепала людина. – Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях, був слимаком та розпивсь, розледащів і пошився в босяки (І. Нечуй-Левицький). 2. Людина, здатна на ганебні вчинки. Словник української мови у 20 томах
босяк — А, ч. 1. Малий розбишака. Це що за босяк? Серед яких хуліганів ти його відкопав? 2. «Вулична» дитина. Не хочу, щоб моя дитина росла босяком. Словник сучасного українського сленгу
босяк — (-а) ч.; комп.; жарт. 1. Те саме, що васік. Синишин, 24. 2. Програміст на мові Basic. Босяків поменшало. Синишин, 24. Словник жарґонної лексики української мови
босяк — див. бідний Словник синонімів Вусика
босяк — БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни). Словник синонімів української мови
босяк — БОСЯ́К, а́, ч. Представник декласованих шарів населення міст дореволюційної Росії. — Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях, був слимаком та розпивсь, розледащів і пошився в босяки (Н.-Лев., IV, 1956, 294); Безперечно, хлопець цей не з босяків (Гончар, Таврія.., 1957, 50). Словник української мови в 11 томах
босяк — Босяк, -ка м. Босякъ, оборванецъ, безпріютный пролетарій. Сам став за босяка на поденну. Грин. II. 258. У якономії усяка наволоч і босяки бувають. Г. Барв. 511. Словник української мови Грінченка