братан

Значення в інших словниках

1. братан — брата́н іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. братан — -а, ч. 1》 діал. Племінник із боку брата, небіж. 2》 жарг. Член злочинного угруповання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братан — БРАТА́Н, а, ч. 1. діал. Племінник по братові, небіж. У нас залізничників повна родина. В депо працювали мої братани (Л. Первомайський); – Ти вважаєш, що квіти – то відображення зірок?.. Мій братан Юрко ще в дитинстві так говорив батькові (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
4. братан — А, ч. Дружнє звертання, зазвичай до ровесника. Братани, закурить не знайдеться? (О. Ірванець). Словник сучасного українського сленгу
5. братан — (-а) ч. 1. мол. Дружнє звертання до чоловіка. Добре, братани, — сказав Шевель. — Я на одній нозі далеко не застрибну. Давайте мою частку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Слухай, Колян, дай сьогоднішню газету. — Тобі яку, братан?... Словник жарґонної лексики української мови
6. братан — див. брат; племінник Словник синонімів Вусика
7. братан — БРАТА́Н, а, ч., діал. Племінник по братові, небіж. У нас залізничників повна родина. В депо працювали мої братани (Перв., II, 1958, 335). Словник української мови в 11 томах
8. братан — Братан, -на м. = братанич. Желех. Словник української мови Грінченка