братва

Значення в інших словниках

1. братва — братва́ іменник жіночого роду фам. Орфографічний словник української мови
2. братва — -и, ж., збірн., фам. 1》 Товариші, друзі. 2》 Члени злочинного угруповання; рекетири. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братва — БРАТВА́, и́, ж., збірн. 1. фам. Товариші, друзі. Директор і вся інша гімназійна братва не чули себе через роздратування й гнів (М. Грушевський); Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати фашистські підметки (О. Словник української мови у 20 томах
4. братва — И, ж., збірн. 1. злоч. Представники злочинних угруповань. Дипломата «замочила» братва (Україна Молода). 2. Компанія, друзі. Ну всьо, далі нести пургу я не хочу і не буду, а повтикаю разом з останньою братвою (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
5. братва — (-и) ж., збірн. 1. крим. Товариші, приятелі; спільники одного злочину. - Гайда, поговоримо з героєм. Зуб вийшов на алею, за ним ще п'ятеро, руки в кишенях, незалежний вигляд, — гуляй, братва (В. Словник жарґонної лексики української мови
6. братва — див. багато; родина Словник синонімів Вусика
7. братва — ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. Словник синонімів української мови
8. братва — БРАТВА́, и́, ж., збірн., фам. Товариші, друзі. Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати фашистські підметки (Гончар, І, 1954, 396); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Ткач, Крута хвиля, 1956, 88). Словник української мови в 11 томах