1. Словник чужослів Павло Штепа

бурний

Буревійний, буремний, бурхливий, навальний, несамовитий, палкий, розбурханий, хуртовинний, шаленний, шквирявий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурний — бу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурний — -а, -е. 1》 Розбурханий, бурхливий. 2》 перен. Насичений подіями, сповнений хвилювань; неспокійний, бентежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурний — БУ́РНИЙ, а, е. 1. Розбурханий, бурхливий. І хатки, садки, і річка чорна та бурна – все почервоніло, неначе кров'ю залите (Панас Мирний); Мореплавець море синє, Море бурне переплив (М. Рильський); Прийшла весна .. Словник української мови у 20 томах
  4. бурний — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  5. бурний — БУ́РНИЙ, а, е. 1. Розбурханий, бурхливий. І хатки, садки, і річка чорна та бурна — все почервоніло, неначе кров’ю залите (Мирний, І, 1954, 77); Мореплавець море сине, Море бурне переплив (Рильський, І, 1956, 151); Прийшла весна.. Словник української мови в 11 томах
  6. бурний — Бурний, -а, -е Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41. Словник української мови Грінченка