бідняга
Безталанний, безталанна, безталанночка, бідолаха, бідолашка, бідолашний, бідаха, бідака, бідачка, небогий, небога, неборак, неборака, сарака, сердека, сердега, сердешний, сердешна, сірома, сіромаха, сіромашний, див. бідняк, бідність, бездольний, безщасний
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідняга — бідня́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- бідняга — -и, ч. і ж. Нещасна людина; бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідняга — БІДНЯ́ГА, рідко БІДНЯ́КА, и, ч. і ж. Нещасна людина, яка викликає жалість, співчуття. Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік (І. Котляревський); Великий піст настав, – Гордій щось сохнути начав. Бідняка він! За неділь кілька Зісох, зів'яв, як тая квітка! (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
- бідняга — див. бідний; бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
- бідняга — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
- бідняга — Бідня́га, -ги, -зі; -ня́ги, -ня́г і бідня́ка, -ки, -ці; -ня́ки, -ня́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бідняга — БІДНЯ́ГА, рідко БІДНЯ́КА, и, ч. і ж. Нещасна людина; бідолаха. Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік (Котл., І, 1952, 260); Та от великий піст настав, — Гордій щось сохнути начав. Бідняка він! За неділь кілька Зісох, зів’яв, як тая квітка! (Рудан., Тв., 1956, 81). Словник української мови в 11 томах