валет

Хлопець

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валет — (-а) ч. 1. крим.; ірон., зневажл. Недорозвинена людина, дурень. БСРЖ, 87; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 148. Словник жарґонної лексики української мови
  2. валет — ВАЛЕ́Т, а, ч. У гральних картах — молодша фігура, що зображує зброєносця. Дід Кияшко неквапливо брав карту до рук, підносив її до самих очей і, зітхнувши, проголошував: —Валет пік (Збан., Єдина, 1959, 118). ◊ Вале́том лежа́ти (спа́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  3. валет — -а, ч. У гральних картах – молодша фігура, що зображує зброєносця. Валетом лежати (спати і т. ін.) — лежати поруч, але головами в протилежні сторони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. валет — вале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. валет — ВАЛЕ́Т, а, ч. 1. Гральна карта, яка зображає зброєносця. Мече сусід карту. Валет, сімка, – досить! (У. Самчук); Дід Кияшко неквапливо брав карту до рук, підносив її до самих очей і, зітхнувши, проголошував: – Валет пік (Ю. Збанацький). 2. у знач. присл. Словник української мови у 20 томах
  6. валет — ВАЛЕ́Т (у гральних картах — молодша фігура, що зображує зброєносця), НИ́ЖНИК діал. Милував її око цей валет з колоди карт (Ірина Вільде); — Та не ту ходиш, ходи нижника! — кричав він до Пріськи (Панас Мирний). Словник синонімів української мови