вибоїна

Значення в інших словниках

1. вибоїна — вибо́їна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вибоїна — -и, ж. 1》 Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. 2》 Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибоїна — ВИБО́ЇНА, и, ж. 1. Те саме, що ви́бій¹ 1. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (І. Микитенко); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. вибоїна — I баюра (з водою), вибій, ковдобина, колодовбина II див. яма Словник синонімів Вусика
5. вибоїна — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
6. вибоїна — Вибо́їна, -ни, -ні; -їни, -їн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вибоїна — ВИБО́ЇНА, и, ж. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (Мик., І, 1957, 116); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах
8. вибоїна — Вибо́їна, -ни ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. см. вибій 1. Словник української мови Грінченка