вибоїна
ВИБО́ЇНА, и, ж.
1. Те саме, що ви́бій¹ 1.
Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (І. Микитенко);
При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (з навч. літ.).
2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій (див. ви́бій¹ 2).
Великий чорний віз, запряжений парою невеличких гірських коней, стояв серед глибокої глинистої вибоїни (І. Франко);
Бричка здригується, підстрибує на вибоїнах (В. Винниченко);
Автомобіль підплигує на вибоїнах дороги (Ю. Яновський);
* Образно. Попри всякі вибоїни на життєвому шляху маю підстави твердити: все ж народився я у сорочці! (М. Ю. Тарновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибоїна — вибо́їна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вибоїна — -и, ж. 1》 Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. 2》 Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибоїна — Бакай, баюра, калабаня, рипа, див. лужа, ухаб Словник чужослів Павло Штепа
- вибоїна — I баюра (з водою), вибій, ковдобина, колодовбина II див. яма Словник синонімів Вусика
- вибоїна — ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Словник синонімів української мови
- вибоїна — Вибо́їна, -ни, -ні; -їни, -їн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вибоїна — ВИБО́ЇНА, и, ж. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (Мик., І, 1957, 116); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах
- вибоїна — Вибо́їна, -ни ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. см. вибій 1. Словник української мови Грінченка