вибучувати

Значення в інших словниках

1. вибучувати — вибу́чувати 1 дієслово недоконаного виду заповнювати яму бутовою кладкою вибу́чувати 2 дієслово недоконаного виду вимочувати в лугу Орфографічний словник української мови
2. вибучувати — I -ую, -уєш, недок., вибутити, -учу, -утиш, док., перех., тех. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. II -ую, -уєш, недок., вибучити, -чу, -чиш, док., перех., тех. Вимочувати, видержувати в лузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибучувати — ВИБУ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., що, буд. Заповнювати яму бутовою кладкою (див. кла́дка²) доверху. Побудова храму з невідомих причин завершилася тим, що встигли вибутити тільки фундамент (з газ.). ВИБУ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок. Словник української мови у 20 томах
4. вибучувати — ВИБУ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., перех., техн. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. ВИБУ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́БУЧИТИ, чу, чиш, док., перех., техн. Вимочувати, видержувати в лугу. Словник української мови в 11 томах