1. Орфографічний словник української мови

вибучувати

вибу́чувати 1

дієслово недоконаного виду

заповнювати яму бутовою кладкою

вибу́чувати 2

дієслово недоконаного виду

вимочувати в лугу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибучувати — I -ую, -уєш, недок., вибутити, -учу, -утиш, док., перех., тех. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. II -ую, -уєш, недок., вибучити, -чу, -чиш, док., перех., тех. Вимочувати, видержувати в лузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибучувати — див. визолювати Словник чужослів Павло Штепа
  3. вибучувати — ВИБУ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., що, буд. Заповнювати яму бутовою кладкою (див. кла́дка²) доверху. Побудова храму з невідомих причин завершилася тим, що встигли вибутити тільки фундамент (з газ.). ВИБУ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок. Словник української мови у 20 томах
  4. вибучувати — ВИБУ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., перех., техн. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. ВИБУ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́БУЧИТИ, чу, чиш, док., перех., техн. Вимочувати, видержувати в лугу. Словник української мови в 11 томах