видний

Значення в інших словниках

1. видний — (який звертає на себе увагу) солідний, показний, (виділяється зовнішністю) ставний, статечний, імпозантний, презентабельний. Словник синонімів Полюги
2. видний — ви́дний прикметник Орфографічний словник української мови
3. видний — -а, -е. 1》 Якого можна бачити; приступний зорові. || Помітний. 2》 перен. Який вигідно відрізняється від інших своїми якостями; значний. 3》 Ясний, світлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. видний — ВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Доступний зорові; видимий. І уся Палестина Стала видна Мойсею з гори, Мов широка картина (І. Франко); Іду й прислухаюся до тихого шамотіння дерев, їх верхів, не видних мені знизу з-за гілляк (М. Словник української мови у 20 томах
5. видний — не ви́дне о́ко кому і без додатка. Не годиться, не можна. Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: “Ти, синок, за фронтом іди…” Правильно казав!... Фразеологічний словник української мови
6. видний — ВИ́ДНИЙ (якого можна бачити, приступний зорові), ПОМІ́ТНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ. Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); Вузенька стежка, ледве помітна,.. щезала часом серед кам'яної пустині (М. Словник синонімів української мови
7. видний — ВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Якого можна бачити; приступний зорові. Він став за дерево, відки міг докладно їх оглянути, а сам не був видний для них (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. видний — Ви́дний, -а, -е 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. ум. видненький, виднесенький. Словник української мови Грінченка