видний
ВИ́ДНИЙ, а, е.
1. Доступний зорові; видимий.
І уся Палестина Стала видна Мойсею з гори, Мов широка картина (І. Франко);
Іду й прислухаюся до тихого шамотіння дерев, їх верхів, не видних мені знизу з-за гілляк (М. Грушевський);
Димища та блискоти заслали Пуща-Водицький ліс, видний нам через амбразуру бліндажа (М. Бажан);
// Помітний.
Темна постать Андрія з ледве видним обличчям не ворушилась на полу (В. Винниченко).
2. перен. Який вигідно відрізняється від інших своїми рисами, зовнішністю і т. ін. (про людину).
Вона добре бачила, що її будучий зять не був ані гарний, ані видний хлопець (О. Кобилянська);
– А чули, братці, новину? – посміхнувся раптом Хома. – Нібито видний якийсь американський генерал нещодавно один з наших полків відвідав (О. Гончар);
// Який має певні успіхи, перспективний (про підприємство, установу і т. ін.).
– На електротехнічному заводі залишають. Технологом працюватиму. – Цікава спеціальність, і завод видний, – зауважив Діденко (П. Автомонов).
3. Ясний, світлий (перев. зі сл. ніч).
А ніч видна-таки, у хаті всі кутки світяться (Марко Вовчок);
Місяць так світить, ніч видна, хоч голки збирай (Панас Мирний);
Надворі осіння ніч – вітряна і видна (С. Васильченко);
Ніч зоряна, видна, в такі ночі співає степ (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- видний — (який звертає на себе увагу) солідний, показний, (виділяється зовнішністю) ставний, статечний, імпозантний, презентабельний. Словник синонімів Полюги
- видний — ви́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- видний — -а, -е. 1》 Якого можна бачити; приступний зорові. || Помітний. 2》 перен. Який вигідно відрізняється від інших своїми якостями; значний. 3》 Ясний, світлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видний — Бачений, бачний, видкий, видний — див. видатний Словник чужослів Павло Штепа
- видний — не ви́дне о́ко кому і без додатка. Не годиться, не можна. Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: “Ти, синок, за фронтом іди…” Правильно казав!... Фразеологічний словник української мови
- видний — ВИ́ДНИЙ (якого можна бачити, приступний зорові), ПОМІ́ТНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ. Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); Вузенька стежка, ледве помітна,.. щезала часом серед кам'яної пустині (М. Словник синонімів української мови
- видний — ВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Якого можна бачити; приступний зорові. Він став за дерево, відки міг докладно їх оглянути, а сам не був видний для них (Фр. Словник української мови в 11 томах
- видний — Ви́дний, -а, -е 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. ум. видненький, виднесенький. Словник української мови Грінченка