видниха
ВИ́ДНИ́ХА, и, ж., діал.
Видра.
Дикі кози, кабани, борсуки, виднихи так і бігають по степу, особливо виднихи. Цей звір скидається на лисицю, тільки що живе у воді (з наук.-попул. літ.);
Існував у запорожців і ще один незвичайний спосіб риболовлі – за допомогою виднихи. Зловивши маленьку видниху, козак робив її свійською (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me