вихватка

Значення в інших словниках

1. вихватка — ви́хватка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вихватка — -и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. || Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки. || Жарт, вигадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихватка — ВИ́ХВАТКА, и, ж., розм. Несподіваний різкий виступ (у 4 знач.), недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
4. вихватка — див. витівка; фортель Словник синонімів Вусика
5. вихватка — ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Словник синонімів української мови
6. вихватка — ВИ́ХВАТКА, и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 419)... Словник української мови в 11 томах