вихватка
ВИ́ХВАТКА, и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь.
Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 419);
Ризикуючи наразитися на якусь вихватку, він повернувся обличчям до гостей і мовчки став перед ними (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 19);
У полку тоді було 15 комуністів, і Щорс вміло розставив їх у всіх підрозділах, щоб вони організовували червоноармійців, розбивали вихватки ворогів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 46);
// Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки.
І все ж… Не було ні одної хуліганської вихватки Жолудя, над якою не витав би дух Сашки Інтелігента (Мик., II, 1957, 477);
// Жарт, вигадка.
І Майбородиха, і Галецька трошки якось повеселішали од тієї дурненької вихватки й розбалакались (Н.-Лев., IV, 1956, 304);
Рідкодуб і Карась разом з усіма реготали з вихватки хитрого Христича… (Кир., Вибр., 1960, 178).
Значення в інших словниках
- вихватка — ви́хватка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вихватка — -и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. || Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки. || Жарт, вигадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихватка — Вибрик, витівка, див. видумка, вискік Словник чужослів Павло Штепа
- вихватка — ВИ́ХВАТКА, и, ж., розм. Несподіваний різкий виступ (у 4 знач.), недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- вихватка — див. витівка; фортель Словник синонімів Вусика
- вихватка — ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Словник синонімів української мови