вихвачений
ВИ́ХВАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хватити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихвачений — ви́хвачений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вихвачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихватити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихвачений — ВИ́ХВАЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́хватити. Дзевановський кинувся на Дзержка з вихваченою з піхов шаблею, але їх розняли (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах