вихрити

Вивітрювати, вивітріти, повивітрювати, завітрювати, завітрити, позавітрювати, звітрювати, звітріти, позвітрювати, обвітрювати, обвітріти, повітрювати, повітрити, віяти, завівати, завіяти, позавівати, звівати, звіяти, навівати, навіяти, понавівати, повівати, повіяти, провівати, провіяти, попровівати, розвівати, розвіяти, порозвівати, Крутити, крутнути, крутонути, викручувати, викрутити, повикручувати, закручувати, закрутити, позакручувати, накручувати, накрутити, обкручувати, перекручувати, перекрутити, поперекручувати, скручувати, скрутити, поскручувати, укручувати, укрутити, повкручувати, курити, викурювати, викурити, повикурювати, закурювати, закурити, позакурювати, накурювати, накурити, понакурювати, скурювати, скурити, поскурювати, мести, вимітати, вимести, повимітати, замітати, замести, позамітати, змітати, змести, позмітати, намітати, намести, понамітати, промітати, промести, попромітати, розмітати, розмести, порозмітати, кушпелити, викушпелювати, викушпелити, повикушпелювати, закушпелювати, закушпелити, позакушпелювати, накушпелювати, накушпелити, понакушпелювати, скушпелювати, скушпелити, поскушпелювати, куйовдити, покуйовдити, закуйовджувати, закуйовдити, позакуйовджувати, накуйовджувати, накуйовдити, понакуйовджувати, розкуйовджувати розкуйовдити, порозкуйовджувати, скуйовджувати, скуйовдити, поскуйовджувати, кужелити, покужелити, закужелювати, закужелити, позакужелювати, накужелювати, накужелити, понакужелювати, скужелювати, скужелити, поскужелювати, хурделити, похурделити, вихурделювати, вихурделити, повихурделювати, захурделювати, захурделити, позахурделювати, нахурделювати, схурделювати, схурделити, посхурделювати, хуртовинити, похуртовинити, вихуртовинювати, вихуртовинити, повихуртовинювати, захуртовинювати, захуртовинити, позахуртовинювати, схуртовинювати, схуртовинити, посхуртовинювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихрити — ви́хри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихрити — див. вихорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихрити — ВИ́ХРИ́ТИ див. ви́хорити. Словник української мови у 20 томах
  4. вихрити — див. бити; вирувати; чванитися Словник синонімів Вусика
  5. вихрити — ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця... Словник синонімів української мови
  6. вихрити — ВИ́ХРИ́ТИ див. ви́хорити. Словник української мови в 11 томах