врубувати

(в копальні) кайлувати, викайловувати, викайлувати, закайловувати, закайлувати, закайлувати, накайловувати накайлувати, покайловувати, покайлувати, прокайловувати, прокайлувати, укайловувати, укайлувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врубувати — (урубувати), -ую, -уєш, недок., врубати (урубати), -аю, -аєш, док., перех. Вставляти щось у вирубаний отвір, закріплювати в ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. врубувати — ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВРУБА́ТИ (УРУБА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Вставляти щось у вирубаний отвір, закріплювати в ньому. Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори. І мури так врубали в гору, що вони були ніби продовженням її (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455). Словник української мови в 11 томах
  3. врубувати — вру́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. врубувати — ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВРУБА́ТИ (УРУБА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. Вставляти щось у вирубаний отвір, закріплювати в ньому. Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори. Словник української мови у 20 томах
  5. врубувати — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (закріплювати в чому-небудь), ВПРАВЛЯ́ТИ (УПРАВЛЯ́ТИ), ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ). — Док.: вста́вити (уста́вити), впра́вити (упра́вити), вруба́ти (уруба́ти). Антон разом з військовим комендантом уставляв нове вікно (С. Словник синонімів української мови