відвістити

хохл. (ответіть) відповісти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвістити — відвісти́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвістити — -іщу, -істиш, док., заст. Відповісти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвістити — ВІДВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., заст. Відповісти. Вона його пита: чи дуже втомивсь на роботі? – Ні, – одвістив [Павло] (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. відвістити — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док. Словник синонімів української мови
  5. відвістити — ВІДВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., заст. Відповісти. Вона його пита: чи дуже втомивсь на роботі? — Ні, — одвістив [Павло] (Вовчок, І, 1955, 149). Словник української мови в 11 томах
  6. відвістити — Відвістити, -віщу, -стиш гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, — одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76). Словник української мови Грінченка