відвічальний

Значення в інших словниках

1. відвічальний — Відвіча́льний. Відповідальний. Та впосеред тих мрій 19-літньої дівчини — впало мені нараз на думку — що професор, одержавши таке письмо, “зробить відвічальним” за його зміст мого брата Юліяна, вийде скандал і той не зможе кінчати свої студії (Коб. Українська літературна мова на Буковині
2. відвічальний — -а, -е, заст. Відповідальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвічальний — ВІДВІЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Відповідальний. Одразу почув себе [Олекса] відвічальним за становище, одразу злетіли з нього колективні страхи і влилася в серце індивідуальна сила (Г. Хоткевич); – Я людина за це відвічальна, і я того від усіх вимагаю! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
4. відвічальний — ВІДВІЧА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн., заст. Відповідальний. — Я почуваю себе одвічальним, одвічальним, розумієте! Одвічальним за спокій і порядок у моїм повіті (Фр., III, 1950, 236); — Я людина за це відвічальна, і я того від усіх вимагаю! (Вишня, І, 1956, 228). Словник української мови в 11 томах
5. відвічальний — Відвічальний, -а, -е Отвѣтственный. Желех. Словник української мови Грінченка