важний

1. поважний, величний, пишний, статечний, див. серйозний

2. бундючий, вельбучний, пиндючий, пихатий, див. спесивий

3. це що є на вазі

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важний — ва́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. важний — Ва́жний. Чинний, дійсний. Розклад їзди важний від 1. юлія 1890р. (Б., 1890, оголош.); Аби вибори були важні, треба три четвертин всіх радних. Можна голосувати картками. При рівности голосів рішає льос (См. Українська літературна мова на Буковині
  3. важний — -а, -е, розм. 1》 Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. 2》 Який має велике значення; важливий. || Пов'язаний із значним службовим становищем, владою і т. ін. || Який має значне становище в суспільстві. 3》 Який має добру якість; гарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. важний — ВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Сповнений гідності; величавий, гордий. Виходять люди з церкви – вона після всіх, і важна така йде (Марко Вовчок); Він [Рустем] перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важні й непорушні... Словник української мови у 20 томах
  5. важний — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  6. важний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. важний — ВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. Виходять люди з церкви — вона після всіх, і важна така йде (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах