1. Українська літературна мова на Буковині

важний

Ва́жний. Чинний, дійсний. Розклад їзди важний від 1. юлія 1890р. (Б., 1890, оголош.); Аби вибори були важні, треба три четвертин всіх радних. Можна голосувати картками. При рівности голосів рішає льос (См.-Стоцький, Громада, 42);

● Узнати важним — визнати дійсним. Списи виборчих актів предкладає президент віку палаті, яка без дебати рішає, чи вибір треба узнати важним, чи акт виборчий передати лєгітимацийному виділови до розгляненя (Б., 1907, 64, 3); Радними громадскими або заступниками радних вийдуть з виборів лиш ті, що одержали більш як половину всіх відданих важних голосів (Б., 1909, 36, 1).

2. Впливовий, вагомий. Спосіб уладнаня своїх внутрішних відносин, а відтак явний виступ на політичній арені може видвигнути україньских послів на важний чинник в політичнім концерті австрийскім, або й кинути їх у невихідний кут і знівечити всі надії, які народ покладав на своїх заступників (Б., 1907, 71, 1)

// пол. ważny — 1) дійсний, чинний, dokument jest ważny od... do... — документ чинний (дійсний) з ... до..., 2) вагомий, важливий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важний — ва́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. важний — -а, -е, розм. 1》 Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. 2》 Який має велике значення; важливий. || Пов'язаний із значним службовим становищем, владою і т. ін. || Який має значне становище в суспільстві. 3》 Який має добру якість; гарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важний — 1. поважний, величний, пишний, статечний, див. серйозний 2. бундючий, вельбучний, пиндючий, пихатий, див. спесивий 3. це що є на вазі Словник чужослів Павло Штепа
  4. важний — ВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Сповнений гідності; величавий, гордий. Виходять люди з церкви – вона після всіх, і важна така йде (Марко Вовчок); Він [Рустем] перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важні й непорушні... Словник української мови у 20 томах
  5. важний — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  6. важний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. важний — ВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. Виходять люди з церкви — вона після всіх, і важна така йде (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах