важний

ВА́ЖНИЙ, а, е, розм.

1. Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності.

Виходять люди з церкви — вона після всіх, і важна така йде (Вовчок, Вибр., 1937, 95);

Він [Рустем] перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важні й непорушні, немов мішки з мукою (Коцюб., II, 1955, 148);

На уроках [професор] такий важний, коректний, знаючий, а тут — наче мала дитина (Кол., Терен.. , 1959, 37).

2. Який має велике значення; важливий.

Минула й покрова, така важна дорослим дівчатам (Барв., Опов.., 1902, 373);

Не смійтесь — у нас питання про погоду дуже важне! (Л. Укр., V, 1956, 159);

// Пов’язаний із значним службовим становищем, владою і т. ін.

— Не слід мені, бувши у сьому важному чину, лишнє слово говорить (Кв.-Осн., II, 1956, 58);

// Який має значне становище в суспільстві.

[Романюк:] Вчора ввечері приїхала до нас одна важна особа (Корн., II, 1955, 194).

3. Який має добру якість; гарний.

Вибрав він собі гарне місце над річкою.. і поставив важну хату на дві половини (Стор., І, 1957, 99);

А дубки піднялися такі — рівні та важні, повище мого росту (Мирний, III, 1954, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важний — ва́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. важний — Ва́жний. Чинний, дійсний. Розклад їзди важний від 1. юлія 1890р. (Б., 1890, оголош.); Аби вибори були важні, треба три четвертин всіх радних. Можна голосувати картками. При рівности голосів рішає льос (См. Українська літературна мова на Буковині
  3. важний — -а, -е, розм. 1》 Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. 2》 Який має велике значення; важливий. || Пов'язаний із значним службовим становищем, владою і т. ін. || Який має значне становище в суспільстві. 3》 Який має добру якість; гарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. важний — 1. поважний, величний, пишний, статечний, див. серйозний 2. бундючий, вельбучний, пиндючий, пихатий, див. спесивий 3. це що є на вазі Словник чужослів Павло Штепа
  5. важний — ВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Сповнений гідності; величавий, гордий. Виходять люди з церкви – вона після всіх, і важна така йде (Марко Вовчок); Він [Рустем] перестане служити цим товстопиким хаджам, що сидять по канапах, важні й непорушні... Словник української мови у 20 томах
  6. важний — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  7. важний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови