віддихати

1. випочивати, випочити, повипочивати, відпочивати, відпочити, повідпочивати, опочивати, опочити, поопочивати, перепочивати, перепочити, спочивати, спочити, поспочивати

2. видихувати, видихнути, повидихувати, видихати, видихнути, повидихати, здихати, здихнути, поздихати, здихатися, здихнутися, надихатися, надихатися, понадихатися

хохл. (одихать) спочивати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддихати — відди́хати дієслово доконаного виду віддиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. Віддихати — Відпочивати Неправильно-правильно
  3. віддихати — I відд`ихатидив. віддихати. II віддих`ати-аю, -аєш, рідко віддихувати, -ую, -уєш, недок., віддихати, віддихаю, віддихаєш і віддишу, віддишеш і віддихнути, відітхнути, -ну, -неш, док. 1》 Те саме, що віддихатися 1). 2》 рідко. Те саме, що дихати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віддихати — ВІДДИ́ХАТИ див. віддиха́ти. ВІДДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДИ́ХАТИ, відди́хаю, відди́хаєш і відди́шу, відди́шеш, ВІДДИХНУ́ТИ, ВІДІТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Те саме, що віддиха́тися... Словник української мови у 20 томах
  5. віддихати — ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИ рідше, ВІДХА́КУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. віддихати — Відди́хати, -хаю, -хаєш і відди́шу, відди́шеш, -шуть; відідхну́ти, відідхну́, -ді́дхнеш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддихати — ВІДДИ́ХАТИ див. віддиха́ти. ВІДДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДДИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДИ́ХАТИ, відди́хаю, відди́хаєш і відди́шу, відди́шеш і ВІДДИХНУ́ТИ, ВІДІТХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Те саме, що віддиха́тися... Словник української мови в 11 томах
  8. віддихати — Віддихати, -хаю, -єш сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39. Словник української мови Грінченка