віджимати

Значення в інших словниках

1. віджимати — віджима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. віджимати — -аю, -аєш, недок., віджати, відіжму, відіжмеш; мин. ч. віджав, -жала, -жало; док., перех. 1》 Вичавлювати рідину з чого-небудь. 2》 Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3》 тех. Послаблювати тиск якого-небудь затискача. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віджимати — ВІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЖА́ТИ, відіжму́, віді́жме́ш; мин. ч. віджа́в, жа́ла, ло; док., що. 1. Стискаючи, здавлюючи, добувати рідину з чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. віджимати — див. витискувати Словник синонімів Вусика
5. віджимати — ВІДДУ́ШУВАТИ (під пресом виціджувати рідину з чого-небудь) розм., ВІДЖИМА́ТИ. — Док.: віддуши́ти, віджа́ти. Віддушувати сир; Сік найкраще віджимати на невеликому ручному гвинтовому пресі (з журналу). Словник синонімів української мови
6. віджимати — ВІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЖА́ТИ, відіжму́, відіжме́ш; мин. ч. віджа́в, жа́ла, ло; док., перех. 1. Вичавлювати рідину з чого-небудь. Свіжі ягоди протирають, віджимають сік (Технол. пригот. їжі, 1957, 105). Словник української мови в 11 томах
7. віджимати — Віджимати, -маю, -єш сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43. Словник української мови Грінченка