1. Словник української мови у 20 томах

віджимати

ВІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЖА́ТИ, відіжму́, віді́жме́ш; мин. ч. віджа́в, жа́ла, ло; док., що.

1. Стискаючи, здавлюючи, добувати рідину з чого-небудь.

Наявні в карбонатних породах пори, а також тріщини можуть заповнюватися водами, які регіональні ущільнення віджимають із глин у великій кількості (з наук. літ.);

Свіжі ягоди протирають, віджимають сік (з наук.-попул. літ.);

Квашену капусту віджати, порізати дрібніше, потушкувати під кришкою в олії, додавши томатної пасти (з наук.-попул. літ.).

2. Здавлюючи, викручуючи щось мокре, вологе, видаляти воду, вологу; відтискувати, відтискати.

Мотря стала оджимать сорочки з відмоки, а Кайдашиха навіть хати не вимела (І. Нечуй-Левицький);

Над балією стояв Майборода і, стріпуючи чубом, віджимав матроську фланельку (В. Кучер);

Ламаю руками лід, ледве на берег вибрався. Скинув одяг, хоч і зима надворі, віджав воду, одягся (К. Гриб).

3. Те саме, що відти́скувати 4.

Штовхач віджимає клапан, і повітря поступає в шланг (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віджимати — віджима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віджимати — -аю, -аєш, недок., віджати, відіжму, відіжмеш; мин. ч. віджав, -жала, -жало; док., перех. 1》 Вичавлювати рідину з чого-небудь. 2》 Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3》 тех. Послаблювати тиск якого-небудь затискача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віджимати — див. пресувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. віджимати — див. витискувати Словник синонімів Вусика
  5. віджимати — ВІДДУ́ШУВАТИ (під пресом виціджувати рідину з чого-небудь) розм., ВІДЖИМА́ТИ. — Док.: віддуши́ти, віджа́ти. Віддушувати сир; Сік найкраще віджимати на невеликому ручному гвинтовому пресі (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. віджимати — ВІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЖА́ТИ, відіжму́, відіжме́ш; мин. ч. віджа́в, жа́ла, ло; док., перех. 1. Вичавлювати рідину з чого-небудь. Свіжі ягоди протирають, віджимають сік (Технол. пригот. їжі, 1957, 105). Словник української мови в 11 томах
  7. віджимати — Віджимати, -маю, -єш сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43. Словник української мови Грінченка