відпасати

Значення в інших словниках

1. відпасати — відпаса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. відпасати — -аю, -аєш і рідко відпасувати, -ую, -уєш, недок., відпасти, -су, -сеш, док. 1》 перех. Те саме, що випасати 1). 2》 перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. 3》 неперех. Пасінням відробляти за що-небудь. 4》 тільки док., перех. Пропасти певний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпасати — ВІДПАСА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПА́СТИ, су́, се́ш, док. 1. кого, що. Те саме, що випаса́ти 1. Лаврін одпасав сліпого коня кілька днів у лісі й далі поїхав верхи (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. відпасати — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,.. Словник синонімів української мови
5. відпасати — ВІДПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВІДПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПА́СТИ, су́, се́ш, док. 1. перех. Те саме, що випаса́ти 1. 2. перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. Я собі живіт кругленький вже відпас (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. відпасати — Відпаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас!... Словник української мови Грінченка