відпасати
ВІДПАСА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПА́СТИ, су́, се́ш, док.
1. кого, що. Те саме, що випаса́ти 1.
Лаврін одпасав сліпого коня кілька днів у лісі й далі поїхав верхи (Ю. Мушкетик);
Вчора він не прийшов – відпасав череду, троє телят, дві корови (Є. Пашковський);
– Коня вже не пасу. Інші відпасують (із журн.).
2. що, перен., фам. Добре харчуючись, відрощувати живіт, обличчя і т. ін.
А батько Пугач .. знов до Кирила Тура: – А що, вражий сину! Зоп'явсь уже на ноги? Одпас уже товсту мармизу? (П. Куліш);
Я собі живіт кругленький вже відпас (Леся Українка);
– Бачила, яку пику та воло відпасла? (І. Вирган).
3. Пасінням відробляти за що-небудь.
Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають (Сл. Гр.).
4. тільки док. Пропасти певний час.
Одпас день (Сл. Гр.).
5. тільки док., розм. Закінчити, перестати пасти.
– Я вже своє відпас (У. Самчук).
Значення в інших словниках
- відпасати — відпаса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відпасати — -аю, -аєш і рідко відпасувати, -ую, -уєш, недок., відпасти, -су, -сеш, док. 1》 перех. Те саме, що випасати 1). 2》 перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. 3》 неперех. Пасінням відробляти за що-небудь. 4》 тільки док., перех. Пропасти певний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпасати — Випасати, випасти, повипасати, пасти, попасти, спасати, спасти, поспасати Словник чужослів Павло Штепа
- відпасати — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,.. Словник синонімів української мови
- відпасати — ВІДПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВІДПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПА́СТИ, су́, се́ш, док. 1. перех. Те саме, що випаса́ти 1. 2. перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. Я собі живіт кругленький вже відпас (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- відпасати — Відпаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас!... Словник української мови Грінченка