1. Словник чужослів Павло Штепа

відпрягати

Випрягати, випрягти, повипрягати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрягати — відпряга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрягати — -аю, -аєш, недок., відпрягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. відпряг, -прягла, -прягло; док., перех. Звільняти коней, волів тощо від упряжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрягати — ВІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш; мин. ч. відпрі́г, прягла́, ло́; док., кого. Звільняти коня, вола і т. ін. від упряжі; розпрягати. – А ти, – додав дід.., – їдь до стайні, відпрягай коней, там тобі дадуть сіна і вівса (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відпрягати — Відпряга́ти, -га́ю, -га́єш; відпрягти́, -пряжу́, -же́ш; відпрі́г, відпрягла́, -прягли́; відпрі́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відпрягати — ВІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш; мин. ч. відпрі́г, прягла́, ло́; док., перех. Звільняти коней, волів тощо від упряжі. — А ти, — додав дід.., — їдь до стайні, відпрягай коней, там тобі дадуть сіна і вівса (Стор., І, 1957, 226); В дворі волів одпряжу (Щог., Поезії, 1958, 127). Словник української мови в 11 томах