1. Словник чужослів Павло Штепа

відстрочувати

1. (реченець) відкладати, відкласти, повідкладати, відтягати, відтягти, повідтягати, див. разстрочувати

2. (шити) вистрочувати, вистрочити, повистрочувати, застрочувати, застрочити, позастрочувати, настрочувати, настрочити, понастрочувати, обстрочувати, пообстрочувати, построчувати, построчити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрочувати — відстро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстрочувати — зп., (сплату) ВІДКЛАДАТИ <�затримувати> на час, відтягати <�відкладати, відсувати> термін чого, д. підвішувати, ок. віддавнювати; (дію) переносити. Словник синонімів Караванського
  3. відстрочувати — -ую, -уєш, недок., відстрочити, -чу, -чиш, док., перех. Переносити виконання або виплату чогось на пізніший строк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відстрочувати — ВІДСТРО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Переносити виконання або виплату чогось на пізніший термін. Словник української мови у 20 томах
  5. відстрочувати — ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Словник синонімів української мови
  6. відстрочувати — ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Переносити виконання або виплату чогось на пізніший строк. — Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям — І завтра ж — далі не одстрочу (Котл., І, 1952, 90); Може, змилується Шемека, борг відстрочить (Рибак, Час.., 1960, 83). Словник української мови в 11 томах