відщепенець

див. дисидент, ренегат

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщепенець — Відщепенець, відступник, відступця Слово відщепенець, не дуже вдало перекладене з російського отщепенец у творі О. Пушкіна («Хто не вважає їх за відщепенців роду людського?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  2. відщепенець — Як назвати людину, що зреклася своїх поглядів, ідеалів, політичних чи релігійних переконань? Таким словом у нас чомусь стала калька з російської мови відщепенець, яка не тільки швидко поширилася в сучасній публіцистиці... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. відщепенець — ВІДСТУ́ПНИК (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), РЕНЕГА́Т, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, ЗРА́ДНИК, НЕДО́ВІРОК, ПЕРЕБІ́ЖЧИК, ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЧИК розм. Іван Франко своїм гострим словом карає, б'є всіх тих,.. Словник синонімів української мови
  4. відщепенець — ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем; відщепок (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. відщепенець — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  6. відщепенець — відщепе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. відщепенець — -нця, ч. Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. Відщепенець — Відступник Неправильно-правильно
  9. відщепенець — ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто відірвався, відколовся від певного суспільного середовища або відкинутий середовищем. [Наталя:] Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства, яких життя викидає на смітник історії (Мик. Словник української мови в 11 томах