вірьовка

Мотуз, мотузка, мотузок, мотуззя, курмій, обірка, паузник, підтяжка, повороз, ужисьйо, шворка, (тонка) мотузочок, мотузочка, поворозочка, шворочка, (груба) галівник, кодола, брундук, швара, (з лози) витка, гужва, див. бечова, канат, шнур

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірьовка — вірьо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вірьовка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що мотузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірьовка — ВІРЬО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що моту́зка. Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться – вірьовка (Г. Квітка-Основ'яненко); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини, .. Словник української мови у 20 томах
  4. вірьовка — Бечівник, бичівка, бичівочка, вервечка, вірьовочка, вужівка, джгут, джгутик, жгут, жгутик, зав'язка, канат, канатик (діал.), корда (довгий мотуз, на якому ганяють коней), кодлола, крутеник, крутень, кукан, лина, линва, линвочка, линівка, линовка, ляма... Словник синонімів Вусика
  5. вірьовка — ви́ти ли́нви (вірьо́вки) з кого. Повністю підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі, змушувати когось поводити себе відповідно до своїх бажань, намірів і т. ін. — Бач, скажуть, як заначальникував, так уже і взявся з нас линви вити... Фразеологічний словник української мови
  6. вірьовка — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
  7. вірьовка — ВІРЬО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що моту́зка. Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться — вірьовка (Кв.-Осн., II, 1956, 157). Словник української мови в 11 томах