вірьовка

вірьо́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірьовка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що мотузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вірьовка — Мотуз, мотузка, мотузок, мотуззя, курмій, обірка, паузник, підтяжка, повороз, ужисьйо, шворка, (тонка) мотузочок, мотузочка, поворозочка, шворочка, (груба) галівник, кодола, брундук, швара, (з лози) витка, гужва, див. бечова, канат, шнур Словник чужослів Павло Штепа
  3. вірьовка — ВІРЬО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що моту́зка. Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться – вірьовка (Г. Квітка-Основ'яненко); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини, .. Словник української мови у 20 томах
  4. вірьовка — Бечівник, бичівка, бичівочка, вервечка, вірьовочка, вужівка, джгут, джгутик, жгут, жгутик, зав'язка, канат, канатик (діал.), корда (довгий мотуз, на якому ганяють коней), кодлола, крутеник, крутень, кукан, лина, линва, линвочка, линівка, линовка, ляма... Словник синонімів Вусика
  5. вірьовка — ви́ти ли́нви (вірьо́вки) з кого. Повністю підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі, змушувати когось поводити себе відповідно до своїх бажань, намірів і т. ін. — Бач, скажуть, як заначальникував, так уже і взявся з нас линви вити... Фразеологічний словник української мови
  6. вірьовка — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
  7. вірьовка — ВІРЬО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що моту́зка. Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться — вірьовка (Кв.-Осн., II, 1956, 157). Словник української мови в 11 томах