в'юн

Оюн

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'юн — -а, ч. 1》 Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. 2》 перен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'юн — (хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець. Словник синонімів Караванського
  3. в'юн — в'юн 1 іменник чоловічого роду, істота риба в'юн 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  4. в'юн — В'ЮН, а́, ч. 1. Надзвичайно рухлива риба родини в'юнових із видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу .. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. в'юн — В'ЮН (риба), ОЮ́Н діал. ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам. Словник синонімів української мови
  6. в'юн — В’юн. Слизький, недобрий чоловік. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. в'юн — В'юн, -на м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46. Словник української мови Грінченка