галантний

див. галянтний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галантний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  2. галантний — гала́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. галантний — ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб'язний. Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (М. Коцюбинський); Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. галантний — -а, -е. Вишукано чемний, люб'язний. Галантний стиль муз. — стиль європейської музики, поширений на початку та в середині 18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галантний — гала́нтний (від франц. galant – люб’язний) вишукано ввічливий, привітний, чемний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. галантний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  7. галантний — рос. галантный (від фр. galant — люб'язний) — занадто ввічливий, привітний, вишукано одягнутий, чемний. Eкономічна енциклопедія
  8. галантний — ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб’язний. Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (Коцюб., II, 1955, 237); Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності… (Збан., Переджнив’я, 1955, 221). Словник української мови в 11 томах