галантний

ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше, ПОШТИ́ВИЙ розм., УЧТИ́ВИЙ розм. рідко, ЗВИЧА́ЙНИЙ розм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила (мандрівника) вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); (Катрич:) Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина — шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб'язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); (Палажка:) Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була (дівчина).. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). — Пор. 1. догі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галантний — гала́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. галантний — -а, -е. Вишукано чемний, люб'язний. Галантний стиль муз. — стиль європейської музики, поширений на початку та в середині 18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галантний — див. галянтний Словник чужослів Павло Штепа
  4. галантний — ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб'язний. Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (М. Коцюбинський); Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. галантний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  6. галантний — гала́нтний (від франц. galant – люб’язний) вишукано ввічливий, привітний, чемний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. галантний — ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб’язний. Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (Коцюб., II, 1955, 237); Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності… (Збан., Переджнив’я, 1955, 221). Словник української мови в 11 томах
  8. галантний — рос. галантный (від фр. galant — люб'язний) — занадто ввічливий, привітний, вишукано одягнутий, чемний. Eкономічна енциклопедія