глянець
Лиск, полиск
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глянець — гля́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- глянець — -нцю, глянс, глянц, -у, ч. 1》 Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. 2》 перен. Про блискучий зовнішній вигляд і манери людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глянець — ГЛЯ́НЕЦЬ, нцю, ГЛЯНС, ГЛЯНЦ, у, ч. 1. Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої, покритої лаком і т. ін. поверхні. На черевику глянець зник (М. Шеремет); Я чобітки всім [солдатам] витер, а тоді змастив, декому підшив, причепурив. Словник української мови у 20 томах
- глянець — БЛИСК (відбиття світла від гладкої, начищеної, змащеної і под. поверхні; блиск волосся, шкіри і т. ін.), ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (ГЛЯНЦ рідше), ЛИСК, ПО́ЛИСК. Від парубків.. тхнуло горілкою, дьогтем, сирицею та олією, якою вони до блиску мастили собі волосся (З. Словник синонімів української мови
- глянець — ГЛЯ́НЕЦЬ, нцю, ГЛЯНС, ГЛЯНЦ, у, ч. 1. Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. Він прийшов до столу легкими кроками, наче не ступаючи по чистих, до глянцю натертих квадратах паркету (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах