1. Словник чужослів Павло Штепа

готовити

Готувати, виготовувати, виготувати, повиготовувати, зготовувати, зготувати, позготовувати, наготовувати, наготувати, понаготовувати, приготовувати, приготувати, поприготовувати, уготовувати, уготувати, повготовувати, лагодити, злагоджувати, злагодити, позлагоджувати, вилагоджувати, вилагодити, повилагоджувати, налагоджувати, налагодити, поналагоджувати, облагоджувати, облагодити, пооблагоджувати, ладити, виладжувати, виладити, повиладжувати, зладжувати, зладити, позладжувати, наладжувати, наладити, обладжувати, обладити, пообладжувати, приладжувати, приладити, поприладжувати, ладнати, зладнувати, зладнати, позладнувати, обладнувати, обладнати, пообладнувати, лаштувати, вилаштовувати, вилаштувати, повилаштовувати, злаштовувати, злаштувати, позлаштовувати, налаштовувати, налаштувати, поналаштовувати, прилаштовувати, прилаштувати, поприлаштовувати, рихтувати, вирихтовувати, вирихтувати, повирихтовувати, зрихтовувати, зрихтувати, позрихтовувати, нарихтовувати, нарихтувати, понарихтовувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готовити — правильніше: готувати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. готовити — гото́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. готовити — -влю, -виш; мн. готовлять; недок., перех. Те саме, що готувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. готовити — ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., кого, що. Те саме, що готува́ти. Еней тоді як народився, Разів із п'ять перехрестився, Звелів готовити обід (І. Котляревський); А тим часом монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Словник української мови у 20 томах
  5. готовити — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  6. готовити — ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., перех. Те саме, що готува́ти. А тим часом монголи готовили вже коней до від’їзду (Фр., VI, 1951, 89); Клялися вони у п’ятім [1905 р.]: — Землю кров’ю окропим. — Порох самі готовили, падали в грім барикад (Мал. Словник української мови в 11 томах
  7. готовити — Готовити, -влю, -виш гл. = готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка