готовити

Значення в інших словниках

1. готовити — гото́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. готовити — -влю, -виш; мн. готовлять; недок., перех. Те саме, що готувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. готовити — Готувати, виготовувати, виготувати, повиготовувати, зготовувати, зготувати, позготовувати, наготовувати, наготувати, понаготовувати, приготовувати, приготувати, поприготовувати, уготовувати, уготувати, повготовувати, лагодити, злагоджувати, злагодити... Словник чужослів Павло Штепа
4. готовити — ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., кого, що. Те саме, що готува́ти. Еней тоді як народився, Разів із п'ять перехрестився, Звелів готовити обід (І. Котляревський); А тим часом монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Словник української мови у 20 томах
5. готовити — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
6. готовити — ГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. гото́влять; недок., перех. Те саме, що готува́ти. А тим часом монголи готовили вже коней до від’їзду (Фр., VI, 1951, 89); Клялися вони у п’ятім [1905 р.]: — Землю кров’ю окропим. — Порох самі готовили, падали в грім барикад (Мал. Словник української мови в 11 томах
7. готовити — Готовити, -влю, -виш гл. = готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка