грач

Значення в інших словниках

1. грач — -а, ч. 1》 Учасник якої-небудь гри. || Той, хто любить грати в яку-небудь гру, знавець якоїсь гри. 2》 рідко. Людина, що грає на якому-небудь музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Грач — Грач прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
3. грач — А, ч. Водій — незареєстрований таксист. Я не посаджу тебе до грача — небезпечно. Словник сучасного українського сленгу
4. грач — ні грач, ні помага́ч, жарт. Той, хто не здатний до якоїсь роботи або не бажає її виконувати. — Так-то так, та я вам ні грач, ні помагач; шукайте собі деінде поради (О. Кониський). Фразеологічний словник української мови
5. грач — ГРАВЕ́ЦЬ (учасник гри; той, хто захоплюється якоюсь грою, знавець якої-небудь гри), ГРАЧ, ГРЕЦЬ розм.; КАРТЯ́Р (учасник гри в карти). — Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець (З. Тулуб); Ляпали карти грачів (М. Словник синонімів української мови
6. грач — Грач, -ча́, -че́ві; грачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. грач — ГРАЧ, а́, ч. 1. Учасник якої-небудь гри. Ляпали карти грачів, блищав мідний казан з чорної печі (Коцюб., II, 1955, 147); // Той, хто любить грати в яку-небудь гру, знавець якоїсь гри. Словник української мови в 11 томах
8. грач — Грач, -ча м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка