1. Словник української мови в 11 томах

грач

ГРАЧ, а́, ч.

1. Учасник якої-небудь гри.

Ляпали карти грачів, блищав мідний казан з чорної печі (Коцюб., II, 1955, 147);

// Той, хто любить грати в яку-небудь гру, знавець якоїсь гри.

— Мабуть, не прийдесь [прийдеться] вам уздріти Таких грачів, як в давній час! (Фр., X, 1954, 268).

2. рідко. Людина, що грає на якому-небудь музичному інструменті.

Віола стогне під лучком … Схиливсь над нею юнак-грач І слуха [слухає] струн таємний плач… (Щог., Поезії, 1958, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грач — -а, ч. 1》 Учасник якої-небудь гри. || Той, хто любить грати в яку-небудь гру, знавець якоїсь гри. 2》 рідко. Людина, що грає на якому-небудь музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грач — 1. гайворон 2. це той хто грає Словник чужослів Павло Штепа
  3. Грач — Грач прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. грач — А, ч. Водій — незареєстрований таксист. Я не посаджу тебе до грача — небезпечно. Словник сучасного українського сленгу
  5. грач — ні грач, ні помага́ч, жарт. Той, хто не здатний до якоїсь роботи або не бажає її виконувати. — Так-то так, та я вам ні грач, ні помагач; шукайте собі деінде поради (О. Кониський). Фразеологічний словник української мови
  6. грач — ГРАВЕ́ЦЬ (учасник гри; той, хто захоплюється якоюсь грою, знавець якої-небудь гри), ГРАЧ, ГРЕЦЬ розм.; КАРТЯ́Р (учасник гри в карти). — Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець (З. Тулуб); Ляпали карти грачів (М. Словник синонімів української мови
  7. грач — Грач, -ча́, -че́ві; грачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. грач — Грач, -ча м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка