гулкий

Значення в інших словниках

1. гулкий — гулки́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. гулкий — -а, -е. Який створює гул. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гулкий — див. голосний Словник синонімів Вусика
4. гулкий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. гулкий — ГУЛКИ́Й, а́, е́. Який створює гул. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки (Манж., Тв., 1955, 80); Цей дерев’яний, гулкий, мов палуба, міст мав для Ібрагімова свою звабу (Гончар, Новели, 1954, 154); І журавлів гулка навала Ключем віталася здаля (Мал., І, 1956, 261). Словник української мови в 11 томах