гумно

Значення в інших словниках

1. гумно — гумно́ іменник середнього роду тік діал. Орфографічний словник української мови
2. гумно — -а, с., діал. Тік із господарчими будівлями біля житла або за селом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гумно — ТІК (майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення й просушування зерна), ТОКОВИ́ЩЕ, ГАРМА́Н, ГУМНО́ діал. (з господарськими будівлями). (Катря:) А підемо з тобою на тік, там і Оксана, і Семен коло молотарки (З. Словник синонімів української мови
4. гумно — ГУМНО́, а́, с., діал. Тік з господарчими будівлями біля житла або й за селом. Одної суботи пішов пан по смачній вечері на прохід до огороду, з огороду зайшов на гумно (Фр., II, 1950, 99); Одні витягали вози, другі виїжджали.. Словник української мови в 11 томах
5. гумно — Гумно, -на с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. ІІІ. 19. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Мет. 165. ум. гуменце. Словник української мови Грінченка