гумно
ГУМНО́, а́, с., діал. Тік з господарчими будівлями біля житла або й за селом.
Одної суботи пішов пан по смачній вечері на прохід до огороду, з огороду зайшов на гумно (Фр., II, 1950, 99);
Одні витягали вози, другі виїжджали.. у поле, треті переносили снопи з гумна до стодоли, звідки виходив монотонний гук молотарок (Кобр., Вибр., 1954, 121).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гумно — гумно́ іменник середнього роду тік діал. Орфографічний словник української мови
- гумно — -а, с., діал. Тік із господарчими будівлями біля житла або за селом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гумно — Гарман, тік, стодола, див. сарай Словник чужослів Павло Штепа
- гумно — ТІК (майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення й просушування зерна), ТОКОВИ́ЩЕ, ГАРМА́Н, ГУМНО́ діал. (з господарськими будівлями). (Катря:) А підемо з тобою на тік, там і Оксана, і Семен коло молотарки (З. Словник синонімів української мови
- гумно — Гумно, -на с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. ІІІ. 19. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Мет. 165. ум. гуменце. Словник української мови Грінченка