гумка
ГУ́МКА, и, ж.
1. Шматочок гуми, признач. для стирання написаного.
Перед ним лежали олівці й гумка, іноді він щось виправляв на рисунку (Трубл., III, 1956, 306).
2. Присмачений чим-небудь шматочок гуми, що використовується для жування.
Мазнув [солдат] Анрі-Жака документом по обличчю й з новим завзяттям став жувати свою гумку (Ю. Янов., II, 1954, 59);
Дракопулос сунув моєму тестю в руки ще якісь шкарпетки і коробку жувальних гумок (Мокр., Сто.., 1961, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гумка — гу́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гумка — -и, ж. 1》 Шматочок гуми, признач. для стирання написаного. 2》 Присмачений ароматичними речовинами шматочок гуми, що використовується для жування. Жувальна гумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гумка — И, ж., див. гума. Словник сучасного українського сленгу