Значення в інших словниках

  1. гінець — див. вісник Словник синонімів Вусика
  2. гінець — Гіне́ць, звичайно гоне́ць, гінця́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гінець — Гінець, -нця м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у. Словник української мови Грінченка