1. Словник української мови Грінченка

гінець

Гінець, -нця

м.

1) Гонець, курьеръ.

2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гінець — див. кур'єр, фельд'єгер, ординарець Словник чужослів Павло Штепа
  2. гінець — див. вісник Словник синонімів Вусика
  3. гінець — Гіне́ць, звичайно гоне́ць, гінця́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)