гільчастий
Гільчастий, -а, -е
= гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гільчастий — див. розлогий Словник синонімів Вусика