гільцем
Гільцем
нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гільцем — присл., діал. Без одягу, голяка. Великий тлумачний словник сучасної мови